Токсичність кормів і кормових добавок визначається їх здатністю чинити шкідливий вплив на тваринний організм.
На жаль, кормові отруєння поки ще заподіюють значний економічний збиток  народному господарству (загибель тварин, втрата ними продуктивності). Цей збиток посилюється отруєннями людей, що вживають в їжу молоко, м'ясо та яйця від цих тварин. Збиток буває тим значніше, чим менше знайомі з цими питаннями тваринники,змішуючі токсикози з іншими незаразними або заразними хворобами тварин. Внаслідок таких помилок проводяться неправильні заходи, які часто неліквідують захворювання, а, навпаки, сприяють його поширенню.
Кормові отруєння викликають окремі отруйні рослини, отруйні насіння, кормові препарати з завідомо відомими токсичними властивостями при їх неправильному застосуванні, а також корму, забруднені окремими агрохімікатами. Крім того,отруєння можуть виникнути при використанні корму, ураженого грибками ііншими макро-і мікроорганізмами.
Частіше за інших  зустрічаються отруєння нешкідливими, на перший погляд, кормовими добавками через неправильне  використання. Це отруєння кухонною сіллю, солями міді, молібдену, селену і фтору, солями важких металів, якими часто бувають забруднені кормові добавки мінерального походження і багато корму промислового походження. Міністерство охорони здоров'я в 1981, а потім в 1986 затвердило гранично допустимі концентрації важких металів і миш'яку в продовольчій сировині та харчових продуктах, у тому числі і в продуктах тваринного походження.

Для того щоб забезпечити допустимий вміст важких металів у продовольчій сировині та продуктах харчування тваринного походження, необхідно їх обмежити в кормах і раціонах для тварин. 
Дуже важливою причиною отруєнь тварин є добре відомі для фахівців тваринництва корми, що містять токсичні речовини. Такі корми викликають отруєння в силу їх неправильного і невмілого використання. До них відноситься сечовина та інші небілкові азотисті речовини, макухи та шроти бавовнику, рицини, льону та багатьох інших. Наприклад, добре відомо, що бавовник  й макуха завжди містить госсипол і, тим не менше його згодовують свиням чи птиці без будь-яких обмежень. Або інший приклад. Всім відомо, що карбамід при згодовуванні у великих дозах, та ще без попереднього привчання тварин до цієї добавки, завжди викликає отруєння тварин. Тим не менш карбамід, аміак та інші небілкові азотисті речовини намагаються вводити в силос, солому, сінаж, мелясу, дріжджі, молочну сироватку, комбікорми,  рідкікормові добавки, кормові суміші та навіть у рибну муку. Таке перевантаження небілкових азотистих речовин різних кормових засобів, на етикетках у яких взагалі немає ніяких вказівок про присутність у них таких речовин,  і призводить до частих отруєнь.